Стрес — це природна реакція нервової системи на ситуації, які сприймаються як загрозливі, небезпечні або такі, що перевищують внутрішні ресурси людини. З погляду психології та психотерапії, стрес — це не емоція, а стан нервової та психічної систем, які внаслідок несподіваних та надзвичайних подій максимально активізуються для виживання і захисту. Це комплексна психофізіологічна реакція, яка запускає в організмі режим мобілізації.

До стресових факторів можуть належати:

• емоційне перевантаження
• конфлікти
• відповідальність
• втрати
• невизначеність
• тривалий тиск

Для психіки не має значення, реальна це небезпека чи вигадана — тіло реагує однаково.

У стані стресу організм переходить у режим виживання:

• прискорюється серцебиття
• підвищується м’язова напруга
• звужується увага
• знижується здатність до складного мислення

Саме тому під час стресу людині важко приймати логічні рішення, концентруватися або керувати власними емоціями. Та найбільша проблема полягає не в самому проживанні стресу, а в тому, як довго людина перебуває у цьому стані. Наш організм здатний виживати в найрізноманітніших ситуаціях, та нічого не шкодить більше, ніж тривалий (хронічний) стрес.

Які види стресу існують і як їх розрізнити?

Гострий стрес — це короткочасна реакція на конкретну подію або ситуацію. Рівень кортизолу різко зростає, але і швидко падає.

Типові причини гострого стресу:

• раптова небезпека (насилля, аварія, вибухи)
• конфлікти
• різка зміна обставин (несподівана втрата, зрада, хвороба)

Симптоми гострого стресу можуть включати:

• прискорене серцебиття
• тремтіння
• різкі емоційні реакції
• напругу в тілі

За наявності якісного відновлення, правильного піклування про себе та підтримки гострий стрес не шкодить здоров’ю і допомагає швидко адаптуватися підвищуючи вікно толерантності до стресу.

Хронічний стрес — це тривалий стан напруження, який виникає, коли людина піддається стресовим факторам протягом тижнів, місяців або навіть років. Рівень кортизолу залишається стабільно високим, що призводить до швидшого зношування всіх систем організму. На відміну від гострого стресу (наприклад, переляк від гучного звуку), який швидко минає і дозволяє організму відновитися, хронічний стрес тримає тіло в стані постійної «бойової готовності». Система реагування просто не встигає вимкнутися і відновитися. 

Основні причини хронічного стресу:

• життя в умовах війни
• постійна невизначеність
• перевантаження відповідальністю
• відсутність достатнього якісного відпочинку
• нездорові стосунки, самотність
• токсичний колектив, чи керівництво на роботі
• надмірне навантаження (ненормований робочий графік)
• фінансові проблеми
• несприятливі умови життя (відключення електроенергії, постійне відчуття небезпеки, шумні сусіди)
• дискримінація

Цей вид стресу найпідступніший, адже з часом людина звикає до нього і перестає помічати сигнали виснаження, сприймаючи ненормальні обставини абсолютною нормою.

Найпоширеніші симптоми хронічного стресу:

• постійна втома
• порушення сну
• тривожність або апатія
• зниження концентрації
• дратівливість
• психосоматичні прояви
• зниження лібідо

Часто ці симптоми списують на характер, лінь, чи депресивний розлад, хоча насправді вони є наслідком тривалого стресового навантаження. 

Еустрес і дистрес: позитивний і негативний стрес

З психологічного погляду виділяють два типи стресу за його впливом: 

Еустрес — це позитивний стрес, який:

• мотивує
• мобілізує ресурси
• сприяє розвитку
• має чіткий початок і завершення

Прикладом еустресу може бути новий проєкт або бажаний виклик.

Дистрес — це негативний стрес, який:

• перевищує ресурси
• викликає відчуття безсилля
• не має фази відновлення
• призводить до виснаження та психосоматичних пррушень

Еустрес може перетворитися на дистрес, якщо людина довгий час живе без відпочинку та підтримки. 

Що ж робити?

Наша нервова система потребує не лише логічного пояснення і розуміння, а й сигналів безпеки. Коли стрес не проживається, організм продовжує перебувати в режимі виживання навіть після завершення загрозливої ситуації. Саме тому фрази «візьми себе в руки», або «просто відпочинь» часто не працюють. Важливо прибрати, або мінімізувати стресогенний фактор, максимально забезпечити собі відпочинок, сон, харчування та підтримку.

Якщо ви відчуваєте, що стрес став постійним фоном життя, а напруга не зникає навіть після відпочинку — з цим не обов’язково залишатися наодинці. Звернення до психотерапевта рекомендоване, якщо:

• стрес триває кілька місяців
• відчуття напруги не зникає
• з’являються психосоматичні симптоми
• є ознаки емоційного вигорання
• знижується якість життя

Психотерапія допомагає не лише зменшити симптоми стресу, а й відновити баланс між навантаженням і ресурсами.